-
1 підтвердження
сconfirmation, corroboration; ( одержання) acknowledgement; ком. endorsementпідтвердження прийому (повідомлення) комп. — answerback, confirmation, acknowledgement
-
2 доказ на підтвердження
( чогось) affirmative evidence, ascertaining evidenceУкраїнсько-англійський юридичний словник > доказ на підтвердження
-
3 confirmation
n1. підтвердження, доказ2. затвердження, ратифікація- confirmation note письмове підтвердження договору- confirmation of news підтвердження повідомлення- confirmation of a statement підтвердження заяви- in confirmation of smth. на знак підтвердження чогось -
4 appeal
I nзаклик, звернення- appeal against the ruling of the President опротестування постанови голови; протест проти постанови голови- an appeal for peace заклик до миру- an appeal to the chairman звернення до головуючого- to make an appeal to arms закликати до зброї- to make an appeal to force закликати до застосування сили- to support an appeal підтримувати звернення/ закликII v1. апелювати, звертатися із закликом2. звертатися (зарішенням, підтримкою тощо)- to appeal to an experience посилатися у підтвердження чогось на досвід- to appeal to facts посилатися у підтвердження чогось на факти- to appeal to history звертатися до історії, закликати у свідки історію- to appeal to the public on smbd.'s behalf звертатися до громадськості від імені когось- to appeal to reason апелювати до розуму- to appeal against the ruling of the President опротестувати постанову голови -
5 corroboration
-
6 vouchee
n1) юр. особа, викликана в суд як поручитель (для підтвердження права на нерухоме майно)common vouchee — глашатай (оповісник) суду
* * *n.особа, за яку хтось ручається; common vouchee іст. головний в суді -
7 corroboration
- in corroboration of на підтвердження чогось -
8 affirmative evidence
-
9 bring proof of an assertion
English-Ukrainian law dictionary > bring proof of an assertion
-
10 in witness
(of smth.) на підтвердження ( чогось) -
11 аргумент
АРГУМЕНТ (лат. argumentum - доказ) - 1) Підстава, доказ, які наводяться для обґрунтування підтвердження чогось. 2) У логіці - істинне судження, за допомогою якого в процесі логічного доведення встановлюють істинність тези. При доведенні А. можуть бути факти, закони, наукові теорії, аксіоми, теореми, визначення тощо, тобто положення, істинність яких вважається безумовною. У математичній логіці - незалежна змінна, яка зумовлює значення функції. -
12 receipt
1. n1) квитанція; розписка про одержання2) одержання3) pl грошові надходження; виручка; дохід; прибутокtotal receipts — загальна сума грошових надходжень; загальна виручка
4) рецепт (перев. кулінарний)5) ліки, засіб (від чогось — for)7) рад. підтвердження прийомуR. of the Exchequer — іст. податкове управління державної скарбниці
2. v амер.видати розписку про одержання; розписатися про одержання* * *I [ri'siːt] n1) розписка в отриманні; квитанція2) канц. отримання, одержання3) pl грошові надходження; виторг; приход; доходtotal receipts — загальна сума грошових надходжень, загальний приход; загальний виторг
4) рецепт (особл. кулінарний)5) paд. підтвердження прийому6) icт., дiaл. митницяII [ri'siːt] vвидати розписку в одержанні; розписатися в одержанні -
13 verification
n1) перевірка, контроль; дослідження2) звіряння (тексту тощо)3) підтвердження, визначення правильності (чогось)4) затвердження, ратифікація5) юр. засвідчення, посвідчення6) доведення обґрунтованості (правильності)7) тех. калібрування, градуювання, еталонування◊ verification fire — військ. контрольна стрільба
* * *n.1) контроль, здійснення контролю; перевірка; subject to verification який (що) підлягає контролю; natіonal technіcal means of verification національні технічні засоби контролю; to іmpede verification ускладнювати здійснення контролю; перевірка ( вимірювального інструмента); звірення ( тексту)2) підтвердження; установлення дійсності (чого-н.)3) твердження, ратифікація4) юр. засвідчення; посвідчення; підтвердження обґрунтованості, правильності (чого-н.)5) тех. калібрування, еталонування, тарування; verification fіre військ. контрольний постріл -
14 subscription
n1) пожертва; внесокto get up (to raise) a subscription, амер. to take up (to make) a subscription — збирати гроші за підпискою (для чогось)
a monument erected by public subscription — пам'ятник, споруджений на пожертви громадян
2) передплата3) загальна сума передплати4) вступний внесок5) підтвердження, прийняття певних принципів тощо (скріплене власноручним підписом)6) підписання (документа)7) підпис (на документі)8) рел. вияв згоди (з догматами)9) примітка до закону; імператорський рескрипт (у стародавньому Римі)10) приписка, дописка, додатокsubscription certificate — тимчасове посвідчення (видане тому, хто придбав за передплатою цінні папери)
subscription concert — концерт, збір від якого іде на якісь корисні справи
* * *n1) пожертвування; ( передплатний) внесок; загальна сума пожертвувань по підписці2) передплата; підпискаsubscription edition /publication/ — передплатне видання; внесок; передплатна ціна (subscription price, subscription rate) вартість підписки, передплати; абонемент ( у театр); абонемент у платну бібліотеку
3) підтвердження; прийняття принципів ( скріплене особистим підписом)4) підписання ( документа)5) підпис ( на документі)6) цepк. присяга про згоду ( з догматами)7) icт. імператорський рескрипт; примітка до закону -
15 vouch
1. n1) заява, твердження2) свідчення2. v2) твердити, заявляти3) підтверджувати, підкріпляти (документами тощо)4) підтримувати, подавати підтримку5) юр. представляти суду свідка (поручителя)6) давати свідчення, свідчитиvouch against — спростовувати, заперечувати; свідчити проти (когось)
* * *v.1) (for) ручатися, поручитися; to vouch for smb. ‘s ability to pay поручитися за чиюсь здатність заплатити; I cannot vouch for the truth of that statement не можу ручатися, що це твердження відповідає дійсності2) стверджувати, заявляти3) підтверджувати(осіб, документи): підкріплювати ( посилання); all expenses must be strictly vouched всі витрати повинні бути підтверджені виправдальними документами; he vouched his words by his deeds він підтвердив слова діями; vouched by authority підкріплено посиланнями на авторитетні джерела4) юр. визивати в суд для підтвердження права (тж. to vouch to warrant); представляти докази або давати докази свідка на підтримку чогось5) давати гарантію, стати гарантом або поручителем в. давати особисте підтвердження7) -
16 vouch
v.1) (for) ручатися, поручитися; to vouch for smb. ‘s ability to pay поручитися за чиюсь здатність заплатити; I cannot vouch for the truth of that statement не можу ручатися, що це твердження відповідає дійсності2) стверджувати, заявляти3) підтверджувати(осіб, документи): підкріплювати ( посилання); all expenses must be strictly vouched всі витрати повинні бути підтверджені виправдальними документами; he vouched his words by his deeds він підтвердив слова діями; vouched by authority підкріплено посиланнями на авторитетні джерела4) юр. визивати в суд для підтвердження права (тж. to vouch to warrant); представляти докази або давати докази свідка на підтримку чогось5) давати гарантію, стати гарантом або поручителем в. давати особисте підтвердження7) -
17 receipt stamp
-
18 vouch
заявляти; підкріпляти, підтверджувати; затверджувати; (по)ручатися; свідчити; подавати речовий доказ ( на підтримку чогось); викликати до суду для підтвердження права; представляти до суду свідка ( або поручителя)- vouchee- vouch for
- vouch for a witness
- vouch to warranty -
19 proof
1. n1) доказ; довід; доведення2) випробування, перевірка, проба3) мат. перевірка4) юр. судовий розгляд без суду присяжних5) коректура; гранка; пробний відбиток6) фот. пробний знімок7) міцність (спирту)8) пробіркаproof firing — військ. дослідна стрільба; пробний обстріл
proof ground — військ. випробувальний полігон
proof load — тех. контрольне навантаження
proof round — військ. контрольний постріл
proof stick — щуп, зонд
2. adj1) непробивний2) непроникний (для чогось — against)3) недоступний, що не піддається (лестощам тощо)4) установленої міцності (про спирт)3. v1) робити непроникним (непробивним, недоступним)2) друк. робити пробний відбиток3) читати гранки* * *I [pruːf] n1) доказ; підтвердження2) випробування, перевірка, пробаproof stick — щуп, зонд
proof load — тex. контрольне навантаження
3) дiaл.; юp. судовий розгляд без участі суду присяжних4) пoлiгp. коректура, пробний відбитокproof in galley, galley proof — гранки, коректура в гранках; пробний відбиток з гравюри; необрізані краї більш вузьких, коротких аркушів книги
5) фoтo пробний відбиток7) пробірка8) невразливість; непробивність9) непроникність; герметичність10) захист ( від чого-небудь)II [pruːf] a1) непроникний; непробивнийto be proof against water — не пропускати воду; бути водонепроникним
2) який не піддається, недоступний ( чому-небудь)4) випробуваний; який витримав випробування; перевірений5) як компонент складних слів (- proof)III [pruːf] v1) робити таким, що не піддається впливу; надавати стійкості, непроникності, непробивності2) пoлiгp. робити пробний відбиток; читати коректуру, гранки3) фoтo робити пробний відбиток4) випробовувати; перевіряти -
20 witness
1. n1) очевидець (тж eye—)2) свідок (особл. в суді)subscribing witness — юр. свідок при складанні документа (заповіту)
3) свідчення, показанняto give witness — свідчити, давати показання
to bear witness of (to) — засвідчувати, свідчити; бути свідком, доводити (щось)
4) доказ5) приклад6) заст. хрещений батько; хрещена мати2. v2) свідчити; бути доказом3) засвідчувати, завіряти (підпис тощо)to witness against (for) smb. — давати свідчення (показання) проти (на захист) когось
* * *I [witnis] n1) свідок, очевидецьthe witnesses of the accident — очевидці аварії; свідок ( в суді)
witness for the crown /for the prosecution, against the accused/ — свідок звинувачення
to hear /to examine/ a witness — допитувати свідка
to challenge a witness — відводити свідка; юp. особа, що присутня при оформленні угоди, заповіту, підписання брачного контракту
attesting /subscribing/ witness, witness to a signature — особа, що завірює чий-н. підпис; свідок підпису (на заповіті, зобов'язання)
2) свідченняto give witness — давати свідчення; свідчити
to bear witness (of, to) — свідчити; давати свідчення
to bear smb witness — підтвердити чиї-н. слова; засвідчити чий-н. вчинок
in witness of /whereof/... — юp. в засвідчення чого...
3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ4) прикладII [witnis] v1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії2) свідчити; бути підтвердженнямher pale face witnessed the agitation she felt — її блідість свідчила про сильне хвилювання, яке вона переживала
3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідкаto witness a will — засвідчити заповіт; завірити підпис на заповіті
"witnessed" — "завірено"
5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)to witness against [for]smb — давати свідчення проти [на захист]кого-н.;
- 1
- 2
См. также в других словарях:
о — I невідм., с. Дев ятнадцята літера українського алфавіту на позначення голосного звука о . II прийм. із знах. і місц. в. Сполучення з прийм. о виражають: Часові відношення: 1) з місц. в. Уживається для точного або приблизного означення години,… … Український тлумачний словник
так — присл. 1. 1) Означає спосіб дії; таким чином, таким способом. || Уживається в головному реченні у функції співвідносного слова з наступним уточненням його в підрядному реченні способу дії. || Уживається в головному реченні у функції… … Український тлумачний словник
приточувати — ую, уєш, недок., приточи/ти, точу/, то/чиш, док., перех. 1) Приєднувати, додавати що небудь для збільшення чогось. || Подовжувати який небудь предмет, приєднуючи щось до нього. || Пришивати що небудь до чогось. 2) Приладнувати, прикріплювати,… … Український тлумачний словник
еге — I част., розм. 1) ствердж. Уживається для підтвердження висловленого раніше. 2) пит. Уживається для посилення запитання і спонукання до певної відповіді. 3) запереч. Уживається для вираження недовір я, заперечення і т. ін. II виг. Уживається для… … Український тлумачний словник
екземпліфікація — ї, ж. З ясування чогось методом прикладів; підтвердження документами … Український тлумачний словник
знак — ч. 1) род. а.Предмет, позначка, зображення і т. ін., які вказують на що небудь, підтверджують, означають щось; сигнал. || Клеймо, мітка. •• Доро/жній знак технічний засіб регулювання, що містить символи чи написи, призначений для інформування… … Український тлумачний словник
покликатися — I покл икатися див. покликатися. II поклик атися а/юся, а/єшся, недок., покли/катися, и/чуся, и/чешся, док. Вказувати на кого , що небудь для підтвердження або виправдання чогось; наводити що небудь як доказ; посилатися … Український тлумачний словник
пред'являти — я/ю, я/єш, недок., пред яви/ти, явлю/, я/виш; мн. пред я/влять; док., перех., книжн. 1) Показувати якийсь документ (звичайно на підтвердження чого небудь). 2) Заявляти претензії, ставити які небудь вимоги стосовно когось, чогось. || у сполуч. зі… … Український тлумачний словник
приймати — а/ю, а/єш, недок., прийня/ти, рідко приня/ти і діал. прийми/ти, прийму/, при/ймеш, док., перех. 1) Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись кого , що небудь. || Ловити що небудь кинуте. || Відбивати удар (м яча). Прийняти м яча на … Український тлумачний словник
проклятий — I прокл ятий а, е. 1) часто лайл.Якого сильно проклинають, жорстоко засуджують, дуже ненавидять; клятий. || розм. Який докучає, викликає досаду. 2) у знач. ім. прокля/тий, того, ч.; прокля/та, тої, ж. Людина, яку проклинають, жорстоко засуджують … Український тлумачний словник
рахувати — у/ю, у/єш, недок. 1) неперех. Вимовляти, називати числа в послідовному порядку (під час підрахунку). || Ритмічно повторюючи числа, відмірювати такт (у музиці, танці, під час ходьби і т. ін.). || Знати назви і послідовність чисел у певних межах.… … Український тлумачний словник
